15 лютого в нашій школі відбулася презентація проекту «Український рушник вишитий любов’ю». Учасники проекту - учні 11 класу.
Перед нами були поставлені такі мета та завдання:
• простежити роль рушника в житті українців;
• дослідити регіональні особливості та види рушника;
• навчитись самостійно вести пошуково-дослідницьку роботу та вміти її систематизувати;
• аналізувати та презентувати зібраний матеріал.
Авторами проекту є учні 11 класу.
Керівник проекту – Павлюченко Н.Є.
Епіграфом стали слова Оксани Вишневської: Я рідний край
Та мову солов’їну
У вишивку вплела,
В нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
(Оксана Вишневська)
Найефективнішими заходами, під час роботи над проектом були: пошук та ознайомлення з інформацією в Інтернеті, перегляд відеофільмів та презентацій про рушник, дослідження родинних рушників та інших вишивок.
В ході роботи над проектом було створено папку «Слово про рушник» (оповідання, легенди, вірші, прислів'я), скачано з Інтернету та записано на диск пісні та відео кліпи на тему «В піснях оспіваний рушник», організовано виставку вишитих виробів «Україно моя вишивана», вишиті елементи для випускного рушника. Під час презентації проекту клас прикрасила виставка «Рушники сімейні наші – обереги в хаті», на яку із задоволенням представили свої сімейні рушники наші учні та всі небайдужі, які допомогли нам в пошуковій діяльності.
Учасники проекту зробили висновок: рушник грав у житті українців важливу роль, супроводжував людину від народження до смерті, був важливим елементом в побуті і зберігся до наших днів. Ним як і раніше прикрашають будинки, використовують під час важливих подій в житті. Він частинка української культури. Рушник – це одвічний символ України. Хай символ цей ще довго живе у наших хатах як ознака великої любові і незрадливості.
Треба шанувати те, що нам залишили наші предки, і берегти народні традиції.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату,
То обереги від біди.
Шануйте те, що дала мати.
 
 
 
| 
