Славгородська ЗОШ І - ІІІ ступенів - Заходи

Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту

Заходи

Тема:  Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя.

Мета: 1)Виховна: виховувати любов до людей, ставлення до оточуючих з розумінням, співпереживанням. Виховувати доброту, чесність, порядність.

           2)Навчальна: Закріпити явлення учнів про моральні цінності людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя — головні на життєвому шляху молоді.

3)Розвиваюча: розвивати вміння мислити, вирізняти істинні та хибні цілі в житті, сприймати людей такими, якими вони є.

Форма проведення: бесіда.

Час  проведення: одна година.

Етапи підготовки і проведення виховного заходу:

  1. Етап – вибір мети. Мета даного заходу вибрана для того, щоб примусити учнів задуматися про своє майбутнє, про сенс свого життя, про поняття щастя, любов, прекрасне.
  2. Етап – планування виховного заходу. На даному етапі йде підбір наповнення бесіди, виділення основної суті розмови, підбір літератури, висловів, підготовка наочності.
  3. Етап – організація діяльності учнів. Учні раніше були попереджені про проведення заходу.
  4. Етап – проведення заходу. Захід проводиться у формі бесіди протягом якої учні та вихователь висловлюють свої думки, ставлення щодо розуміння людиною причин її існування, сенсу її життя.
  5. Етап – підведення підсумків. Після проведення заходу обговорити захід з вчителем, методистом, і з присутніми студентами з метою вивчення успіхів та невдач.

Обладнання. Плакати

Плакати.

Щастя — це стан нового задоволення життя, по­чуття вищого вдоволення радості.

Словник

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро

Немає нічного вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

Людвіг Ван Бетховен

Психолог. Шановні старшокласники! Сьогодні ми поговоримо про найвищі моральні цінності люди­ни, про сенс життя і щастя. Поняття моральні цінності дуже широке. Воно формувалося протягом століть.

У сучасній моралі в основному закладено заповіді Ісуса Христа. Але вони часто пристосовувалися до певних соціально-політичних умов.

Ще зовсім недавно проблема сенсу життя вважа­лася вирішеною. Здавалося ось-ось завдання форму­вання нової людини буде вирішено. Сенс життя — в праці на благо суспільства, це вважалося першою життєвою потребою людини.

Але реальність виявилася значно складнішою, ніж застарілі догми. Як і в минулі часи, проблема сенсу життя стоїть сьогодні гостро. В чому суть мого життя? Для чого я живу?

Ці питання найбільше тривожать юнаків та дівчат у 16—18 років, бо вони тісно пов'язані з виборі життєвого шляху. Поняття «сенс життя» не можна аналізувати без такого поняття, як «щастя».

І перше запитання буде таким: який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»?

Учениця. Жити красиво — це, перш за все, бути людиною у великому і малому.

Щоб здійснити свою мрію, людина повинна прикласти багато зусиль, особливо зараз, коли кожний «сам за себе». Але треба бути чесним у досягненні мети, у ставленні до оточуючих і поводитись так, ти хотів би, щоб вони ставились до тебе. Не можна вважати, що поганими засобами можна досягти доброї мети. Ті, хто домагаються багатства злочинними шляхами, не лише гублять себе духовно, але ризикують і життям. Працьовита, чесна, добра людина вже щаслива.

Одержавши освіту і роботу, я буду почувати себе щасливою, і моє життя буде красивим.

Психолог.

Діти, жити варто за будь-яких умов тому, вклад в життя неповторимий. Життя — це ваша таємниця.  Людина  повинна  пройти  молодість, зрілість, залишити спадщину: посадити дерево, виростити дитину.

Немає нічого більш індивідуального, ніж уявлення про щастя, любов, прекрасне.

Скільки людей, стільки й уявлень.

А яке ваше уявлення про щастя?

Учень. Уявлення про щастя залежить від психіко-фізіологічного і фізичного стану людини, досвіду життя її народу, її класу, середовища, рівня культу­ри. Людина може заявити: «Я вважаю себе щасли­вою». І ніхто не має права піддавати це сумніву.

Психолог. Отже, так воно і є. Вам відомий роман «Війна і мир». Для князя Андрія Волконського ніч у отрадненському, будинку Ростових назавжди лишилася одною з найщасливіших у його житті, бо саме з неї почалося його моральне оновлення, повернення до життя зі стану пригніченості.

Послухаємо ще ваші думки.

Учень. Щастя неможливо придбати ні за які скар­би світу, зате якщо вже воно є, то може протистоя­ти навіть дуже важким життєвим випробовуванням. Відомий усім Микола Островський писав: «Справді єдиним моїм щастям є творчість».

Психолог. Через тяжку хворобу М. Островський втратив зір, але, продовжував боротись за життя. «Йти тільки вперед і в цьому мужність», — говорив письменник.

Звернемо увагу на плакати.

Щастя — це стан нового задоволення життя, по­чуття вищого вдоволення радості.

Словник

 

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро

Немає нічого вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

Людвіг Ван Бетховен.

Саме він, втративши через хворобу слух, своєю музикою дарує щасливі хвилини багатьом людям.

(Звучить колискова Бетховена «Місячна соната».)

Психолог. Звичайно, ви вже розумієте, що значить «здобува­ти і творити щастя», що вам це прийдеться нелегко, але вміння людини перемагати труднощі, вірити в перемогу — це вже складова частина щастя.

Послухаємо ще ваші думки про щастя.

Учень. Щоб бути щасливим, треба виховувати в собі душу, щоб вона поривалась до польоту дужче, ніж стомлені м'язи. Я прочитаю вірш Григорія Коваля «Про щастя мріємо всякчас». 

Про щастя мріємо всякчас...

Воно вже десь зовсім поруч нас

Палає вогником зеленим,

Де без прикрас ї без чудес

Відбивсь в росинці світ увесь —

На двох —

Для тебе і для мене.

Шукаєм долі, добрих знад...

А ти поглянь, як квітне сад

В своїм пташинім стоголоса...

Посій свій лан і пересій

Й прикрий собою в градобій

На нім —

І квіти, і колосся.

Життя! Шалений водограй!

Ладнай човна свого, пускай

У пошук мрію за водою...

Вся сутність мрій твоїх  п’янких —

В джерелах таємниць земних

Для всіх —

Із радістю й сльозою.

А ми все прагнемо чогось,

Хоч взнати й звідать довелось:

Абстрактне дерево — не квітне.

Не полились в своїй плавбі:

Відкрий для себе — сам собі

Свій

Острів долі заповітний.

Психолог. Дякую. Гарний вірш. А тепер я звер­таюсь до дівчат. Хто з вас прочитав книгу Анатолія Маркуша «Бажаю вам щастя, дівчатка»? Наведіть в приклад хоча б одне оповідання.

Учениця. Я прочитала книгу Анатолія Маркуша «Бажаю вам щастя, дівчатка». Написана вона ще за радянських часів, але в ній відчуваєш сердечне ба­жання автора допомогти юним обрати правильний шлях у житті, щоб бути щасливим.

Героїня одного оповідання Ірина Орешко бажає бути «не як усі», її уявлення про щастя таке:

«Сучасна дівчина завжди добре і «фірмово» одягнена. ЇЇ видно в натовпі. Вона точно знає, що жоден день не повинен пропасти марно — весе­лись, радій і користуйся життям. Сучасна дівчина нікого не боїться, нікому не підкоряється. І жодно­го слова про те, чим вона буде займатися в май­бутньому, яку обере професію, яких друзів хоче мати».

Я вважаю, що ця дівчина легковажна, живе одним днем і справжнього щастя не розуміє.

Психолог. Ви всі погоджуєтесь з такою дум­кою? А що ж, насамперед, потрібно для щастя кожній людині?

Учень. Я вважаю, що для щастя кожній людині потрібна доброта. Найперше уявлення про доброту ми одержуємо в родині від матері, батька, бабусі, інших близьких людей. Ми повсякденно відчуваємо доброту вчителів, вихователів, які піклуються про наше здоров'я, навчання, побут. Про нас також піклується наша держава, влада. Вдячні ми тим лю­дям, які допомагають нам безкорисливо.

Психолог. Дякую за таку гарну відповідь. А за­раз до вашої уваги пісня Т.Кукурудзи «Світ не без добрих людей».

Ти скажеш: «Світ не без добрих людей»,

І серце моє оживає.

Тому, що я згадую тих лиш людей,

Що пісня про них не вмирає.

У пам 'яті образи чесних людей,

Прекрасних, ласкавих, привітних —

Стараюсь забути багато людей,

Людського звання не гідних,

Приспів.

Старайтесь завжди прожити лиш так,

Щоб потім про вас пам 'ятали.

Про ваше прекрасне і чесне життя

Народні пісні розказали.

Учень. У нашому віці кожен хлопець мріє про щас­ливе кохання. Я виберу в подруги працьовиту, добру дівчину. Дуже хочу, щоб вона любила дітей, своїх, чужих, бо я не зазнав материнської ласки. Звичайно, вона має відповідати мені взаємним, почуттям. От тоді ми будемо вдвох будувати щастя.

Психолог. Дякую. Молодець, що не посоромив­ся і вірно висловив свою думку.

Ось як співається про таке святе, .почуття у пісні «Ми підем, де трави похилі».

(муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка)

Ми підем, де трави похилі,

Де зорі в ясній далині,

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

За річкою, за голубою

Дві чайки у хмари зліта.

В краю наддніпровськім ми стрілись з тобою,

Веселко моя золота.

Над полем зарошені віти

Дубове верхів 'я звело.

У парі з тобою ми будем любцти,

Усе, що на серце лягло.

І стеляться обрії милі,

І вечір в осіннім огні...

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

Психолог. Для щастя людини, потрібно багато з того, що оточує нас у звичайному житті, в тому числі рідна природа. Природне середовище не тільки да­рує нам здоров'я, воно виховує нас духовно. Неда­ремно ж кращі вітчизняні поети, прозаїки присвяти­ли багато ліричних творів рідній природі. Хто із вас згадає?

Учениця. Велике враження на мене справив вірш Лесі Українки «Давня весна».

Давня весна

Була весна весела, щедра,

Промінням грала, сипала квітки,

летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло —

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора і самотня.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала,

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Психолог. Тож, діти, ви відчуваєте, що спілку­вання з рідною природою — неоціненне щастя. Але ми повинні не тільки берегти природу, а й збагачува­ти її.

Психолог. Людина — могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворіння. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде її життя, життя країни. Бути справжньою людиною — це означає бути доб­рою, щедрою, милосердною, інтелігентною, вихова­ною, гідною того, Щоб жити на планеті Земля, і прожи­ти це життя так, щоб не було соромно за прожиті ро­ки, прожити з гідністю.

(Звучить пісня «Синові в дорогу», сл. В. Силюнека)

Синові в дорогу

Мати промовляла

Пісню свого серця берегти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Може у дорозі

Десь обпалять грози,

Птахом ти до дому прилети.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Пронеси ж, мій синку,

Через Українку

І дорогу людям освіти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Дякуємо за увагу.

 

 Тренінгове заняття по профорієнтації «Вибір професії»
 

Мета: привернути увагу учнів до питання вибору професії та її значення, звернути увагу на фактори, що обумовлюють вибір людиною тієї або іншої спеціальності, поговорити про помилки , які допускаються при обиранні професії, наголосити на важливості прийняття правильного вибору фаху для подальшого щасливого життя. 

Хід заняття 
 

Вступна частина 
Інформаційне повідомлення 
Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим , на наш погляд, предметам… Обираємо друзів, товаришів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду. 
У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками. 
Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити? 
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності. 
Вибір професії – важлива ланка в життєвому й професійному становленні людини. Саме професія дає людині змогу задовольнити основну гаму своїх потреб, реалізувати себе як особистість. 
Життя показує, що у випадку правильного вибору юнаком або дівчиною професії виграє не тільки суспільство, що одержало цілеспрямованого суспільно корисного працівника, але, головне, - особистість, яка відчуває задоволення і одержує широкі можливості для самореалізації 
Вибір професії - чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти будеш у ньому себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші , але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності. 
Тоді , відповідно, постає запитання : «Що ж таке правильний вибір професії?» 
Взагалі будь який вибір професії можна розглядати як взаємодію двох сторін: молодої людини з її індивідуальними особливостями, які виявляються у схильностях, інтересах, характері, темпераменті, і спеціальні вимоги, які вона висуває до людини. Відповідаючи на поставлене запитання, можна сказати,що при правильному виборі індивідуальні особливості молоді збігаються з вимогами професії 
Тож, на сьогоднішньому занятті ми і поговоримо про правильний вибір професії та ознайомимося з світом професій та з’ясуємо , які індивідуальні особливості є в кожного з вас. 
 

1. Вправа «Правила роботи групи» 
Мета: налаштувати учнів на активну та плідну працю на протязі заняття, усвідомлення учнів добровільності участі у тренінгу. 
Психолог пропонує уже заздалегідь заготовлені правила, а учні або ж погоджуються ,або пропонують свої правила, але усі учасники тренінгу повинні погодитися з правилами. Якщо навіть хтось один не погоджується, то це правило не приймається. 2. Вправа «Знайомство» 
Мета: розкрити свою мрію щодо вибору майбутньої професії. 
Кожен з учасників тренінгу по черзі має сказати «Мене звати…, я мрію стати…» або «Мене звати …., я завжди захоплювався професією….»
3. Вправа «Мої очікування» 
Мета
: виявити очікування підлітків від тренінгу й рівень зацікавленості проблемою. 
Учням роздають невеликі аркуші паперу, на яких вони записують свої очікування від заняття і прикріплюють до ватману із зображенням піщаного годинника 9( зверху «очікування», а знизу «результат»). 
Якщо протягом тренінгу не були реалізовані всі побажання, то наприкінці заняття психолог обговорює це з групою і з’ясовує, що слід робити з нереалізованими очікуваннями: провести додаткове заняття, консультацію, рекомендувати необхідну літературу.

ОСНОВНА ЧАСТИНА 
1
. Вправа «Асоціації» (3-4 хв.) 
Мета: визначити особисте ставлення учнів до професій. 
Учасники отримують завдання : назвати 1-2 поняття, які спадають на думку, коли вони чують слово «професія». Усі названі асоціації записують на ватмані і обговорюють. Слід звернути увагу на те, що асоції в усіх різні і найчастіше вони відбивають особисте ставлення людини до проблеми, яка її хвилює. Спробувати з’ясувати причини виникнення саме таких асоцій. 
Потім назвати 1-2 опняття, які спадають на думку, коли чують слово «СПЕЦІАЛЬНІСТЬ». 
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ 
Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» та «Спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності. 
Професія Спеціальність 
Лікар Терапевт, хірург, педіатр, стоматолог, невропатолог, окуліст, гінеколог, нарколог тощо 
Учитель Математики, історії, географії, біології, хімії, фізкультури, етики тощо 
Психолог Практичний психолог, психотерапевт, клінічний психолог, консультант, патопсихолог тощо 
Слюсар Слюсар-збирач, ремонтник, інструментальник, сантехнік тощо 
Інженер Інженер-конструктор, інженер – будівельник,гідротехнік, технолог тощо 
Письменник Прозаїк, драматург, поет тощо 
Артист Театру, цирку, естради, кіно тощо 
Водій Автобуса, таксі, трамвая, тролейбуса тощо 
Художник Реставратор, мариніст, декоратор, модельєр, оформлювач тощо 

Слід також розрізняти навчальні предмети і спеціальності.  
 

2. Вправа «День із життя» 
Мета
: збагатити уявлення учнів про світ професій та їх особливості. 
Учням роздають картки з назвами професій: продавець, програміст, водій, модельєр, ветеринар, лікар, військовий і т.д. 
Учні групуються по 3-4, відповідно до професій, які вони отримали на картках.Тренер дає завдання: скласти розповідь про типовий робочий день людини тієї професії, яка в иділена в кожній групі. Ця розповідь має бути лише зі слів іменників.(не більше 30 слів). 
Представники кожної групи зачитують свою розповідь. Обговорення. 
 

3. Вправа «Формула» 
Мета: розуміння учнями правильності вибору професії. 
Тренер роповідає учням про формулу правильного вибору професії. А кожен учень на аркуші записує свою формулу, і якщо вона відповідає дійсності, то він зробив правильний вибір, а якщо не співпадає, то треба переглянути свій вибір та свої можливості. 
Щоб обрати свій фах, необхідно ряд факторів – власні побажання (Що я ХОЧУ), психологічні особливості та можливості (що я МОЖУ), не слід забувати і про потреби ринку праці(ТРЕБА) 
4. Вправа «Чарівний базар» 
Мета :виявити якості учнів, які сприяють вибору майбутньої професії. 
Написати на аркушах по 3 якості характеру, які є в кожного гравця для майбутньої обраної професії і яких не вистачає. На звороті аркуші підписуються. Завдання : обмінятися якостями з користю для кожного. Якості записуються на аркушах різного кольору (червоного і синього). Треба обміняти свої червоні на сині іншого та свої сині на червоні іншого гравця. 
Обговорення. Чи змогли отримати інші картки? Які були труднощі? 
 

 

 

5. Вправа «Оголошення в газету» 
Мета: збагатити уявлення учня про власні можливості, виявити індивідуальні особливості учня. 
Тренер пропонує учасникам зробити оголошення-рекламу на себе. Оголошення повинно мати 20 слів. 

 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 
1
.Вправа «Тестування» 
Мета
: виявити готовність учня до вибору професії. 
Проведення тесту на виявлення готовності до вибору професії 
2. Вправа «Очікування - результат» 
Мета
: перевірити чи справдилися очікування учнів. 
Перемістити очікування , які справдилися на низ піщаного годинника. 
Обговорення «Мені було …, тому що ….» 
Останнім виступає тренер. 
 

 

Інформація батькам майбутніх першокласників

Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у її житті.

Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини:  з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться  вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.

Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками.

Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню , школі, шкільним справам.

Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.

У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим  визначається?

Загалом  поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника.

Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.

Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак  сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.

Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:

  1. фізіологічна готовність;
  2. інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
  3. емоційно-вольова готовність;
  4. соціальна готовність;
  5. мотиваційна готовність.

Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.

Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання.

На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) . Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»).

Дитина має вміти аналізувати, встановлювати з’вязки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.

Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

 Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинутапам’ять.

Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

 Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане.

Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.

Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).

Зараз у книжкових магазинах, на базарах, у кіосках можна придбати велику кількість книжок по розвитку мислення, пам’яті, уваги, сприймання, по підготовці дитини до навчання у школі.

А щоб Ваші ігри з малюком Були успішними, дотримуйтесь важливого правила: під час гри забудьте про те, що Ви авторитетні і всезнаючі мама, тато, бабуся чи дідусь, а перенесіться у власне дитинство і станьте, хоч ненадовго, знову дитиною – будьте для малюка рівноправним партнером у грі, який також може сумніватись, сумувати і щиро радіти із своїх результатів.

Не менш важливою, ніж інтелектуальна готовність, є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.

Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння?

Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи  сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031


Погода в Україні

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ