Славгородська ЗОШ І - ІІІ ступенів - Заходи

Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту

Заходи

Вчимося толерантності

Мета: знайомство учнів з поняттям "толерантність"; формування позитивного відношення до інших людей, корекція міжособистісних стосунків.

Психолог. Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття "толерантність" незвичне. Нам ближче наше слово – "терпимість".

Толерантність (від латів. tolerantia) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Розвитку толерантності сприяє справжній інтерес до людини, збагнення його емоційного стану, життєвий досвід.

Запис на екрані :

Толерантність - це:

•  терпимість;

•  пошана права бути "іншим";

•  неспричинення шкоди "іншому";

•  взаємозалежність всіх від кожного і кожного від всіх тощо.

Міні-лекція

         Отже, поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім'ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей – різні погляди на життя, працю, кохання тощо. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприйняла ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантним?

Притча про аксакала

         Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім'ї, що усі сини й невістки, дочки й зяті жили разом у мирі й злагоді». Не може вже говорити старий – подають йому папір і олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі – там 100 разів було написане одне слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написане слово – ТЕРПИМІСТЬ!

         Вправа «Картопля»

         Психолог. Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», що всі німці страшні педанти, а фіни – мовчазні. Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

         Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що кілограм картоплі наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по картоплині. Роздивіться її якомога уважніше, з'ясуйте «особливі прикмети». На це дається 1 хвилина. Потім картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплину й описати її.  

      

Вправа «Що таке толерантність?»

Мета: дати можливість сформулювати поняття толерантності у його багатогранності.

         Учні діляться на  групи і після роботи в групах пишуть своє визначення толерантності. Визначення повинно бути коротким та ємним.

Психолог. Отже, толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.

 Вправа «Про толерантність»

         Прочитайте наведені висловлювання та обговоріть:

  • Як ви їх розумієте, поясніть на прикладах це положення;
  • Що для автора (авторів) означає поняття «толерантність»: визначте одним чи кількома словами;
  • Чи погоджуєтеся ви з автором (авторами) цього висловлювання:

Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій,  давньоримський імператор і філософ)

         Закликаю до відмови  від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість. (Леонід Кучма)

         Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий віддати своє життя. (Вольтер, французький філософ епохи Просвітництва)

Вправа «Як проявляти толерантність»

  • Проаналізуйте ситуації, оберіть свій варіант відповіді й поясніть

його. Дайте визначення поняттю «межа терпимості».

         Ситуація 1

         Дмитро має не типову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

Варіанти:

  • Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.
  • Виходити з того, що людина має право на самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.
  • Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2

         Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитись до цього?

         Варіанти:

  • Засуджувати вчинки учениці.
  • Вважати, що це – особиста справа Оксани і не втручатися.
  • Із розумінням ставитись до проблеми Оксани, поступово заохочувати її до навчання.

Психолог. Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені зробити її красивою, їй потрібні пелюстки, і не прості, а з рисами толерантності, адже це – квітка толерантності.

         (Діти роблять надписи і прикріплюють пелюстки.)

Учень

         Толерантність врятує світ

         Толерантне ставлення людини

         Збереже планету від негод,

         Розрубає мотлох павутини,

         Переріже нитку перешкод.

         Толерантне ставлення до всього

         Збереже, врятує і спасе,

         Допоможе вгледіти перемогу,

         Допоможе витримати все.

         Будь завжди нестримним вільнодумцем,

         Свої мрії пензлем намалюй.

         Освіти життя яскравим сонцем,

         Толерантний всесвіт побудуй!

(Звучить мелодія.)

Учитель. Отже, дуже важливо в будь-якому колективі дотримувати                4 правила толерантного спілкування:

•  Бути завжди уважним.

•  Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

•  Бути гуманним і милосердним.

•  Не ображати співбесідника.

Підсумки. Психолог. Діти, давайте покладемо у цей кошик ті цінності, які ми візьмемо з собою в життя.

         (Кожен учасник кладе в кошик фрукти зі словами:

  • Я візьму з собою хороший настрій.
  • Я візьму знання про …)

У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру. Наш український народ неодноразово виявляв свою терпимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із проблемних ситуацій. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно виховувати в себе з дитинства.

         Людство втомилося від постійних воєн, які несуть лише втрати, нещастя та біль. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.

Пам’ятка

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

 Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю.

Є дві речі, всім нам необхідні:

у світі – мир, а в душах – доброта!

 

17 лютого — День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. В Україні це свято поки що практично не відоме. Вважається, що в цей день людям слід намагатися бути не просто добрими, що само собою зрозуміло, а добрими безмежно і безкорисливо, до божевілля.

Саме в цей день в нашій школі відбулося заняття-тренінг для учнів 8-Д класу«Добро в тобі»(шкільний психолог Ільченко-Наумова С.М.). Мета заходу передбачала допомогти учням усвідомити, що добро потрібне кожній людині. Вчити нести добро іншим через добрі справи. Сприяти вихованню в них активної життєвої позиції, людяності, чесності, милосердя, доброти.

 


 

Тема:  Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя.

Мета: 1)Виховна: виховувати любов до людей, ставлення до оточуючих з розумінням, співпереживанням. Виховувати доброту, чесність, порядність.

           2)Навчальна: Закріпити явлення учнів про моральні цінності людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя — головні на життєвому шляху молоді.

3)Розвиваюча: розвивати вміння мислити, вирізняти істинні та хибні цілі в житті, сприймати людей такими, якими вони є.

Форма проведення: бесіда.

Час  проведення: одна година.

Етапи підготовки і проведення виховного заходу:

  1. Етап – вибір мети. Мета даного заходу вибрана для того, щоб примусити учнів задуматися про своє майбутнє, про сенс свого життя, про поняття щастя, любов, прекрасне.
  2. Етап – планування виховного заходу. На даному етапі йде підбір наповнення бесіди, виділення основної суті розмови, підбір літератури, висловів, підготовка наочності.
  3. Етап – організація діяльності учнів. Учні раніше були попереджені про проведення заходу.
  4. Етап – проведення заходу. Захід проводиться у формі бесіди протягом якої учні та вихователь висловлюють свої думки, ставлення щодо розуміння людиною причин її існування, сенсу її життя.
  5. Етап – підведення підсумків. Після проведення заходу обговорити захід з вчителем, методистом, і з присутніми студентами з метою вивчення успіхів та невдач.

Обладнання. Плакати

Плакати.

Щастя — це стан нового задоволення життя, по­чуття вищого вдоволення радості.

Словник

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро

Немає нічного вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

Людвіг Ван Бетховен

Психолог. Шановні старшокласники! Сьогодні ми поговоримо про найвищі моральні цінності люди­ни, про сенс життя і щастя. Поняття моральні цінності дуже широке. Воно формувалося протягом століть.

У сучасній моралі в основному закладено заповіді Ісуса Христа. Але вони часто пристосовувалися до певних соціально-політичних умов.

Ще зовсім недавно проблема сенсу життя вважа­лася вирішеною. Здавалося ось-ось завдання форму­вання нової людини буде вирішено. Сенс життя — в праці на благо суспільства, це вважалося першою життєвою потребою людини.

Але реальність виявилася значно складнішою, ніж застарілі догми. Як і в минулі часи, проблема сенсу життя стоїть сьогодні гостро. В чому суть мого життя? Для чого я живу?

Ці питання найбільше тривожать юнаків та дівчат у 16—18 років, бо вони тісно пов'язані з виборі життєвого шляху. Поняття «сенс життя» не можна аналізувати без такого поняття, як «щастя».

І перше запитання буде таким: який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»?

Учениця. Жити красиво — це, перш за все, бути людиною у великому і малому.

Щоб здійснити свою мрію, людина повинна прикласти багато зусиль, особливо зараз, коли кожний «сам за себе». Але треба бути чесним у досягненні мети, у ставленні до оточуючих і поводитись так, ти хотів би, щоб вони ставились до тебе. Не можна вважати, що поганими засобами можна досягти доброї мети. Ті, хто домагаються багатства злочинними шляхами, не лише гублять себе духовно, але ризикують і життям. Працьовита, чесна, добра людина вже щаслива.

Одержавши освіту і роботу, я буду почувати себе щасливою, і моє життя буде красивим.

Психолог.

Діти, жити варто за будь-яких умов тому, вклад в життя неповторимий. Життя — це ваша таємниця.  Людина  повинна  пройти  молодість, зрілість, залишити спадщину: посадити дерево, виростити дитину.

Немає нічого більш індивідуального, ніж уявлення про щастя, любов, прекрасне.

Скільки людей, стільки й уявлень.

А яке ваше уявлення про щастя?

Учень. Уявлення про щастя залежить від психіко-фізіологічного і фізичного стану людини, досвіду життя її народу, її класу, середовища, рівня культу­ри. Людина може заявити: «Я вважаю себе щасли­вою». І ніхто не має права піддавати це сумніву.

Психолог. Отже, так воно і є. Вам відомий роман «Війна і мир». Для князя Андрія Волконського ніч у отрадненському, будинку Ростових назавжди лишилася одною з найщасливіших у його житті, бо саме з неї почалося його моральне оновлення, повернення до життя зі стану пригніченості.

Послухаємо ще ваші думки.

Учень. Щастя неможливо придбати ні за які скар­би світу, зате якщо вже воно є, то може протистоя­ти навіть дуже важким життєвим випробовуванням. Відомий усім Микола Островський писав: «Справді єдиним моїм щастям є творчість».

Психолог. Через тяжку хворобу М. Островський втратив зір, але, продовжував боротись за життя. «Йти тільки вперед і в цьому мужність», — говорив письменник.

Звернемо увагу на плакати.

Щастя — це стан нового задоволення життя, по­чуття вищого вдоволення радості.

Словник

 

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро

Немає нічого вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

Людвіг Ван Бетховен.

Саме він, втративши через хворобу слух, своєю музикою дарує щасливі хвилини багатьом людям.

(Звучить колискова Бетховена «Місячна соната».)

Психолог. Звичайно, ви вже розумієте, що значить «здобува­ти і творити щастя», що вам це прийдеться нелегко, але вміння людини перемагати труднощі, вірити в перемогу — це вже складова частина щастя.

Послухаємо ще ваші думки про щастя.

Учень. Щоб бути щасливим, треба виховувати в собі душу, щоб вона поривалась до польоту дужче, ніж стомлені м'язи. Я прочитаю вірш Григорія Коваля «Про щастя мріємо всякчас». 

Про щастя мріємо всякчас...

Воно вже десь зовсім поруч нас

Палає вогником зеленим,

Де без прикрас ї без чудес

Відбивсь в росинці світ увесь —

На двох —

Для тебе і для мене.

Шукаєм долі, добрих знад...

А ти поглянь, як квітне сад

В своїм пташинім стоголоса...

Посій свій лан і пересій

Й прикрий собою в градобій

На нім —

І квіти, і колосся.

Життя! Шалений водограй!

Ладнай човна свого, пускай

У пошук мрію за водою...

Вся сутність мрій твоїх  п’янких —

В джерелах таємниць земних

Для всіх —

Із радістю й сльозою.

А ми все прагнемо чогось,

Хоч взнати й звідать довелось:

Абстрактне дерево — не квітне.

Не полились в своїй плавбі:

Відкрий для себе — сам собі

Свій

Острів долі заповітний.

Психолог. Дякую. Гарний вірш. А тепер я звер­таюсь до дівчат. Хто з вас прочитав книгу Анатолія Маркуша «Бажаю вам щастя, дівчатка»? Наведіть в приклад хоча б одне оповідання.

Учениця. Я прочитала книгу Анатолія Маркуша «Бажаю вам щастя, дівчатка». Написана вона ще за радянських часів, але в ній відчуваєш сердечне ба­жання автора допомогти юним обрати правильний шлях у житті, щоб бути щасливим.

Героїня одного оповідання Ірина Орешко бажає бути «не як усі», її уявлення про щастя таке:

«Сучасна дівчина завжди добре і «фірмово» одягнена. ЇЇ видно в натовпі. Вона точно знає, що жоден день не повинен пропасти марно — весе­лись, радій і користуйся життям. Сучасна дівчина нікого не боїться, нікому не підкоряється. І жодно­го слова про те, чим вона буде займатися в май­бутньому, яку обере професію, яких друзів хоче мати».

Я вважаю, що ця дівчина легковажна, живе одним днем і справжнього щастя не розуміє.

Психолог. Ви всі погоджуєтесь з такою дум­кою? А що ж, насамперед, потрібно для щастя кожній людині?

Учень. Я вважаю, що для щастя кожній людині потрібна доброта. Найперше уявлення про доброту ми одержуємо в родині від матері, батька, бабусі, інших близьких людей. Ми повсякденно відчуваємо доброту вчителів, вихователів, які піклуються про наше здоров'я, навчання, побут. Про нас також піклується наша держава, влада. Вдячні ми тим лю­дям, які допомагають нам безкорисливо.

Психолог. Дякую за таку гарну відповідь. А за­раз до вашої уваги пісня Т.Кукурудзи «Світ не без добрих людей».

Ти скажеш: «Світ не без добрих людей»,

І серце моє оживає.

Тому, що я згадую тих лиш людей,

Що пісня про них не вмирає.

У пам 'яті образи чесних людей,

Прекрасних, ласкавих, привітних —

Стараюсь забути багато людей,

Людського звання не гідних,

Приспів.

Старайтесь завжди прожити лиш так,

Щоб потім про вас пам 'ятали.

Про ваше прекрасне і чесне життя

Народні пісні розказали.

Учень. У нашому віці кожен хлопець мріє про щас­ливе кохання. Я виберу в подруги працьовиту, добру дівчину. Дуже хочу, щоб вона любила дітей, своїх, чужих, бо я не зазнав материнської ласки. Звичайно, вона має відповідати мені взаємним, почуттям. От тоді ми будемо вдвох будувати щастя.

Психолог. Дякую. Молодець, що не посоромив­ся і вірно висловив свою думку.

Ось як співається про таке святе, .почуття у пісні «Ми підем, де трави похилі».

(муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка)

Ми підем, де трави похилі,

Де зорі в ясній далині,

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

За річкою, за голубою

Дві чайки у хмари зліта.

В краю наддніпровськім ми стрілись з тобою,

Веселко моя золота.

Над полем зарошені віти

Дубове верхів 'я звело.

У парі з тобою ми будем любцти,

Усе, що на серце лягло.

І стеляться обрії милі,

І вечір в осіннім огні...

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

Психолог. Для щастя людини, потрібно багато з того, що оточує нас у звичайному житті, в тому числі рідна природа. Природне середовище не тільки да­рує нам здоров'я, воно виховує нас духовно. Неда­ремно ж кращі вітчизняні поети, прозаїки присвяти­ли багато ліричних творів рідній природі. Хто із вас згадає?

Учениця. Велике враження на мене справив вірш Лесі Українки «Давня весна».

Давня весна

Була весна весела, щедра,

Промінням грала, сипала квітки,

летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло —

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора і самотня.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала,

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Психолог. Тож, діти, ви відчуваєте, що спілку­вання з рідною природою — неоціненне щастя. Але ми повинні не тільки берегти природу, а й збагачува­ти її.

Психолог. Людина — могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворіння. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде її життя, життя країни. Бути справжньою людиною — це означає бути доб­рою, щедрою, милосердною, інтелігентною, вихова­ною, гідною того, Щоб жити на планеті Земля, і прожи­ти це життя так, щоб не було соромно за прожиті ро­ки, прожити з гідністю.

(Звучить пісня «Синові в дорогу», сл. В. Силюнека)

Синові в дорогу

Мати промовляла

Пісню свого серця берегти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Може у дорозі

Десь обпалять грози,

Птахом ти до дому прилети.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Пронеси ж, мій синку,

Через Українку

І дорогу людям освіти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Дякуємо за увагу.

 

 Тренінгове заняття по профорієнтації «Вибір професії»
 

Мета: привернути увагу учнів до питання вибору професії та її значення, звернути увагу на фактори, що обумовлюють вибір людиною тієї або іншої спеціальності, поговорити про помилки , які допускаються при обиранні професії, наголосити на важливості прийняття правильного вибору фаху для подальшого щасливого життя. 

Хід заняття 
 

Вступна частина 
Інформаційне повідомлення 
Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим , на наш погляд, предметам… Обираємо друзів, товаришів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду. 
У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками. 
Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити? 
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності. 
Вибір професії – важлива ланка в життєвому й професійному становленні людини. Саме професія дає людині змогу задовольнити основну гаму своїх потреб, реалізувати себе як особистість. 
Життя показує, що у випадку правильного вибору юнаком або дівчиною професії виграє не тільки суспільство, що одержало цілеспрямованого суспільно корисного працівника, але, головне, - особистість, яка відчуває задоволення і одержує широкі можливості для самореалізації 
Вибір професії - чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти будеш у ньому себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші , але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності. 
Тоді , відповідно, постає запитання : «Що ж таке правильний вибір професії?» 
Взагалі будь який вибір професії можна розглядати як взаємодію двох сторін: молодої людини з її індивідуальними особливостями, які виявляються у схильностях, інтересах, характері, темпераменті, і спеціальні вимоги, які вона висуває до людини. Відповідаючи на поставлене запитання, можна сказати,що при правильному виборі індивідуальні особливості молоді збігаються з вимогами професії 
Тож, на сьогоднішньому занятті ми і поговоримо про правильний вибір професії та ознайомимося з світом професій та з’ясуємо , які індивідуальні особливості є в кожного з вас. 
 

1. Вправа «Правила роботи групи» 
Мета: налаштувати учнів на активну та плідну працю на протязі заняття, усвідомлення учнів добровільності участі у тренінгу. 
Психолог пропонує уже заздалегідь заготовлені правила, а учні або ж погоджуються ,або пропонують свої правила, але усі учасники тренінгу повинні погодитися з правилами. Якщо навіть хтось один не погоджується, то це правило не приймається. 2. Вправа «Знайомство» 
Мета: розкрити свою мрію щодо вибору майбутньої професії. 
Кожен з учасників тренінгу по черзі має сказати «Мене звати…, я мрію стати…» або «Мене звати …., я завжди захоплювався професією….»
3. Вправа «Мої очікування» 
Мета
: виявити очікування підлітків від тренінгу й рівень зацікавленості проблемою. 
Учням роздають невеликі аркуші паперу, на яких вони записують свої очікування від заняття і прикріплюють до ватману із зображенням піщаного годинника 9( зверху «очікування», а знизу «результат»). 
Якщо протягом тренінгу не були реалізовані всі побажання, то наприкінці заняття психолог обговорює це з групою і з’ясовує, що слід робити з нереалізованими очікуваннями: провести додаткове заняття, консультацію, рекомендувати необхідну літературу.

ОСНОВНА ЧАСТИНА 
1
. Вправа «Асоціації» (3-4 хв.) 
Мета: визначити особисте ставлення учнів до професій. 
Учасники отримують завдання : назвати 1-2 поняття, які спадають на думку, коли вони чують слово «професія». Усі названі асоціації записують на ватмані і обговорюють. Слід звернути увагу на те, що асоції в усіх різні і найчастіше вони в

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728


Погода в Україні

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ