10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей.
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам
Батьки повинні знати:
Необхідно, щоб дорослі захищали права дітей в Інтернеті. Дія законів поширюється також на Інтернет, а адміністратори веб-сайтів несуть відповідальність за зміст своїх сайтів.
Кібер-агресія
Інтернет надає нові можливості для ображання. Люди можуть розміщувати в Інтернеті плітки, фотографії або іншу особисту інформацію та відправляти зловмисні повідомлення, анонімно або під чужим ім'ям. SMS-повідомлення і телефони з камерами не лише відкривають нові можливості для розваг, а й надають можливості для зловживання. Якщо у школі дитину можуть образити зазвичай лише під час її перебування там, то через Інтернет образники можуть досягти своєї жертви в будь-який час. Коло людей, яких вони можуть ображати в онлайні, також більш широке. Якщо вашій дитині подобається спілкування в онлайні, слід заздалегідь обговорити з нею ці ризики і надати рекомендації щодо того, що має робити дитина, коли її будуть ображати.
Це важливо, оскільки:
• Кібер-агресія зазвичай має місце за відсутності дорослих.
• Діти часто вважають, що їхні батьки можуть лише погіршити все.
• Анонімність та низький ризик бути спійманими спонукають людей робити те, що вони б не зробили за інших обставин (наприклад, казати речі, які б вони не сказали іншій людині віч-на-віч).
• Кібер-агресія є технічно простою. Відправлення зловмисних повідомлень або розміщення зловмисного тексту для широкої аудиторії вимагає лише кілька клацань мишею.
Підказка
• Навіть якщо ваша дитина не стикалася з образами в Інтернеті, поговоріть із нею про таке:
• Не слід розповсюджувати свою контакту інформацію або приватні матеріали, наприклад фотографії, не зваживши ретельно наслідки цих дій.
Онлайнова дружба може закінчитися, і коли це станеться, персональна інформація може бути відправлена небажаним людям.
• Кожен має право на поважне ставлення до себе в Інтернеті.
• Ви можете закрити чат, електронну пошту або комп'ютер в будь-який час, коли забажаєте.
• Діти повинні розповідати батькам про негативний досвід.
Пам'ятайте
Інтернет є предметом таких самих норм і законів, як і все в реальному житті. Звинувачувати та ображати інших людей в онлайні не правильно. Це може розглядатися як дискредитація і спричинити покарання та відповідальність за завдану шкоду. Може статися, що відмінити дію, для якої знадобилося лише кілька клацань мишею, буде важко, і діти зазвичай не розуміють, наскільки серйозною може стати ситуація. Пам'ятайте, що в більшості випадків анонімних користувачів можна відстежити. Однак поліція не вдаватиметься до жодних дій, якщо немає причин підозрювати злочин. Якщо ваша дитина отримує зловмисні повідомлення електронною
поштою або SMS:
• Скажіть дитині, що вона не повинна відкривати такі повідомлення або інші повідомлення від незнайомої людини.
• Не слід відповідати на такі повідомлення. Однак варто зберегти їх на випадок, якщо ситуацію необхідно буде розв'язувати з іншою людиною.
• Якщо ви виявите, що відправник ходить до тієї самої школи, що й ваша дитина, зв'яжіться зі школою.
• Якщо образи продовжуються, необхідно змінити адресу електронної пошти або номер телефону дитини.
Пам'ятайте:
• Зловмисні повідомлення можна зберегти для подальших дій.
• Можна скоригувати настройки програми електронної пошти, щоб вона направляла повідомлення від певного відправника до окремої папки. У такому випадку вашій дитині не потрібно буде їх читати.
• Якщо ви знаєте адресу електронної пошти відправника, можете відправити копію зловмисного повідомлення постачальнику інтернет-послуг з проханням скасувати зазначену адресу електронної пошти.
• Якщо ви не знаєте адреси відправника, попросіть вашого постачальника інтернет-послуг надати вам допомогу.
Якщо ви виявили в Інтернеті зловмисні тексти або фотографії, що стосуються вашої дитини:
• Збережіть всі сторінки, де ви знайшли цей матеріал, для подальших дій.
• Якщо на сайті або в його адресі зазначено, хто є постачальником послуг, зв'яжіться з ним.
• Постачальник послуг може видалити текст і, можливо, розкрити автора.
• Можете також попросити свого інтернет-оператора зв'язатися з адміністратором зазначеного сайту і вимагати видалення такого матеріалу.
• Якщо образа особливо серйозна і складає собою злочин, зверніться до міліції.
Діти та маркетинг в Інтернеті
Інтернет надає рекламодавцям ефективний спосіб досягнення дітей і молоді, а тому багато товарів, які вони обожнюють, рекламуються в Інтернеті.
Спрямований на дітей маркетинг регулюється законодавство Маркетинг, спрямований на дітей та молодь, оцінюється і регулюється більш суворо, ніж маркетинг, спрямований на дорослих, оскільки неповнолітні є більш піддатливими до впливу маркетингу. Закон України «Про рекламу» містить низку вимог щодо маркетингу, спрямованого на неповнолітніх.
Що ви можете зробити:
• Використовуйте Інтернет разом із дитиною і навчайте її виявляти рекламу та оцінювати її цілі.
• Повідомляйте організацію з питань захисту прав споживачів або постачальника інтернет-послуг про невідповідну рекламу.
Захистіть свою дитину від прямого маркетингу.
Прямий маркетинг через електронну пошту або SMS дозволено лише за попередньої згоди людини, якій направляються рекламні повідомлення.
Коли ваша дитина надає особисту інформацію, щоб взяти участь в інтернет-змаганні, вона може необережно дати згоду на прямий маркетинг.
Служби, за які треба платити та на яких можна здійснювати покупки в онлайні
Будь-які покупки, які робляться через Інтернет або мобільний телефон, мають здійснюватися дорослим чи бути ухвалені ним.
Підказки:
• Погодьте з дитиною правила інтернет-шопінгу.
• Попросіть свого оператора встановити на мобільному телефоні дитини необхідне блокування або ліміти витрат на розмови та SMS.
• Створіть для себе і дітей сімейну адресу електронної пошти, яку вони можуть використовувати, якщо хочуть купити щось в онлайні.
Особиста інформація та фотографії дітей в Інтернеті
На багатьох веб-сайтах користувачів просять зареєструватися або в інший спосіб надати персональну інформацію для того, щоб отримати певну винагороду (наприклад, доступ до послуги, участь лотереї, безкоштовні продукти) або взяти участь у групі спілкування. Комерційні компанії можуть збирати контактну інформацію про дітей та молодь для маркетингових цілей, але перш ніж проводити маркетинг, вони повинні у законний спосіб отримати згоду. Однак адміністратори веб-сайтів не завжди можуть забезпечити конфіденційність особистої інформації, навіть якщо ці дані захищено Законом про захист інформації. Навчіть дітей бути обережними, надаючи особисту інформацію.
Підказки
Визначте підходи та погодьте їх з дитиною. У більшості випадків корисно домовитися з дитиною щодо принципів надання особистої інформації через Інтернет. Якщо ви дозволяєте дитині надавати таку інформацію, то маєте знати про надійність сайтів, на які вона надана.
Перевірте політику конфіденційності. Радимо переконатися, що використовувана служба дотримується відповідної політики конфіденційності. Така політика має пояснювати,
як використовуватиметься особиста інформація, а також визначати період та мету її використання.
Надавайте лише обов'язкову інформацію. Зазвичай немає потреби вводити нічого, крім невеликого обсягу обов'язкової інформації. Коли ви реєструєтеся на нову послугу, її постачальник, як правило, запитує, чи хочете ви отримувати повідомлення прямого маркетингу. Ви можете сказати «Ні» на початку, але якщо ви випадково дали свою згоду, то можете скасувати її, зв'язавшись із постачальником послуги. Рекомендується створити сімейну адресу електронної пошти, яку ви та ваші діти будуть використовувати у разі надання особистої інформації в онлайні.
Не зберігайте особисту інформацію в браузері. Не рекомендується зберігати особисту інформацію у веб-браузері та інших програмах, з'єднаних із Інтернетом.
Розміщення фотографій та особистої інформації про дітей Розмістити в Інтернеті фотографії, зроблені телефоном із камерою або цифровим фотоапаратом, можна просто і швидко. Якщо ви опублікуєте знімок в Інтернеті, буде важко запобігти його розповсюдженню, зміні або використанню в різних контекстах. Копії фотографії можуть легко опинитися у декількох місцях, і їх буде дуже важко видалити повністю. Подумайте, перш ніж розміщувати особисту інформацію разом із своїм фото.
Розміщення чиєїсь фотографії або особистої інформації, наприклад, на веб-сайті школи вважається розкриттям особистої інформації, яке завжди вимагає згоди від особи, інформацію якої розміщують. Ті, хто надає особисту інформацію, мають право перевірити її та за необхідності скоригувати. Дітей слід попередити про недоцільність публікування особистої інформації на власних веб-сайтах та в онлайнових щоденниках (блогах).
Детальна інформація:
Використання особистої інформації регулюється:
• Законом про охорону інформації
• Нормами захисту конфіденційної інформації й електронних засобів зв'язку
Пам'ятайте:
Не потрібно надавати особисту інформацію, якщо ви не знаєте особу, яка її запитує, і мету, з якою ця інформація використовуватиметься.
Чи може ваша дитина стати інтернет-залежною?
Інтернет — це чудовий засіб спілкування, особливо для сором’язливих дітей, у яких виникають труднощі під час спілкування з іншими. Адже ані вік, ані зовнішність та фізичні дані тут не мають значення. Проте часте відвідування Інтернету веде до формування інтернет-залежності. Виявити цю проблему досить складно доти, доки вона не набуде дуже серйозного значення. До того ж саме існування такої хвороби не завжди й не всіма визнається.
Що ж робити?
Укладіть правила використання домашнього комп’ютера і спробуйте встановити такі часові обмеження роботи в Інтернеті, щоб у дитини лишався час для інших занять, насамперед для фізичної активності. Комп’ютер доцільно розміщувати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей наглядати за тим, коли і що дитина на ньому робить. Зрештою, проаналізуйте свою поведінку — чи не надто багато часу ви проводите в Інтернеті.Поставте комп'ютер у кімнату, яку використовують усі члени родини. Таким чином, розмови про Інтернет та слідкування за його використанням стануть невід’ємною частиною повсякденного життя. Обговорювати проблеми зручніше, коли комп'ютер розміщено в загальній кімнаті. Крім того, ви зможете використовувати Інтернет разом із дитиною.
Обговорюйте теми, пов’язані з Інтернетом. Продемонструйте інтерес до того, чим займаються ваша дитина та її друзі в Інтернеті та поза його межами. Поговоріть про прекрасні й захоплюючі речі, для яких можна використовувати Інтернет, а також про складні проблеми, з якими можна стикнутися, перебуваючи в мережі. Обговоріть із дитиною, що вона має робити, якщо відчує себе некомфортно в онлайні.
Дізнайтеся більше про використання комп'ютера. Якщо ви самі використовуєте Інтернет, то вам легше визначити, що є гарною практикою для ваших дітей, і ви можете краще допомогти їм знайти потрібний матеріал в онлайні.
Подорожуйте Інтернетом разом. Знайдіть підходящі для дітей сайти або дізнайтеся, як шукати корисну інформацію. Разом сплануйте подорож у відпустці, перегляньте освітні сайти для підтримки шкільної роботи, знайдіть інформацію про хобі або захоплення ваших дітей. Працюючи в Інтернеті разом, ви можете навчити дитину оцінювати знайдену інформацію. Створіть закладки для улюблених сайтів, щоб швидко переходити до них.
Разом із дітьми визначте час і порядок використання Інтернету. Слід визначити час перебування дітей в онлайні та набір веб-сайтів, які вони можуть відвідувати. Обговоріть це питання з дітьми, щоб дійти з
Безпечний Інтернет
На сьогодні Інтернет відіграє важливу роль в житті сучасної людини. Глобальна мережа Інтернет – це необмежений ресурс, який може бути використаний як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей. Тому, враховуючи всі проблеми та небезпеки, з якими може стикнутися дитина чи підліток в Інтернеті, можна визначити наступні ризики:
Небезпеки, з якими може стикнутися дитина чи підліток в Інтернеті
1. Доступ до сайтів, що не призначені для перегляду дітьми. Часто дитина може знайти матеріали чи сюжети, які зображають насильство, провокуючи тим самим почуття ненависті та люті у дітей; також небезпека надходить із сайтів, чатів, систем миттєвих повідомлень. Також часто велика кількість сторінок, що не відносяться до змісту обраної теми, відображаються у вигляді додатково спливаючого вікна, що нерідко містять, наприклад, порнографію.
2. Контакти з незнайомими людьми через чати, системи миттєвих повідомлень, електронну пошту. На даний час збільшується кількість людей, які використовують подібні методи знайомств не з добрих намірів, а для того, щоб дізнатися у дитини інформацію особистого характеру про неї та її сім’ю. Оскільки реєстрація в Інтернеті проходить анонімно, часто під виглядом 12-тирічної дівчинки може ховатися 40-річний чоловік. Часто такі особи мають психічні відхилення, що може спричинити моральну шкоду дитині через Інтернет, а, інколи, в приватній зустрічі, і фізичну.
3. Надання інформації особистого (конфіденційного) характеру. Дитину можуть умовити надати інформацію про себе, таку як ім’я, прізвище, адреса, вік, фотокартка та ін., та про членів своєї сім’ї. Навіть якщо подібна інформація запитується джерелом, що заслуговує на довіру (організація, навчальний центр) такі дані мають надаватися дитиною лише за згодою батьків, чи інших дорослих.
4. Проблеми технологічного характеру. Незнання дитини може призвести до неусвідомленого завантаження файла чи небезпечного коду, що призведе до потрапляння комп’ютерного вірусу.
5. Питання, пов’язані з покупками та фінансовими витратами. В мережі Інтернет можна зробити масу приємних онлайнпокупок.Тому дивлячись з кута нашої проблеми це означає, що дитина може зробити покупку без відома дорослих.
Тож аналізуючи ті проблеми, що створюють реальну небезпеку дитині, що інколи живе у віртуальному світі, можна сформулювати основні правила безпечної роботи в глобальній мережі Інтернет для дітей та підлітків:
1. не надавати незнайомим особам свої дані та інформацію про близьких та родичів по електронній пошті, в чатах, за допомогою систем миттєвого обміну повідомленнями;
2. не відправляти повідомлення непристойного змісту, чи ті, які мають інформацію, що може образити іншу людину;
3. не відправляти свою фотокартку чи фотокартки родичів;
4. не здійснювати фінансові операції через мережу Інтернет без нагляду дорослих;
5. не погоджуватись на зустрічі з незнайомими людьми, чи здійснювати це лише в громадських місцях та в присутності батьків чи когось з дорослих;
6. повідомляти батьків, старших друзів у разі отримання інформації, що змусить почуватись некомфортно чи має характер залякування.
Звичайно відповідальність за безпеку дітей в глобальній мережі головним чином лежить на батьках. Перед дозволом дітям входити в мережу Інтернет варто встановити деякі правила, з якими має погодитися і ваша дитина. Ось декілька початкових рекомендацій, як зробити відвідування Інтернету для дітей повністю безпечним.
1. Відвідуйте мережу разом з дітьми та закликайте дітей розповідати про свій досвід користування Інтернетом.
2. Привчіть дитину розповідати вам про все, що їх турбує в Інтернеті.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають в онлайн ігри чи використовують інші програми, що потребують реєстраційного імені, допоможіть дитині вибрати програму і переконайтесь, що вони не містять ніякої особової інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям.
5. Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним однакова: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
6. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють всюди- навіть у віртуальному світі.
7. Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи- музики, комп’ютерних ігор та інших програм є крадіжкою.
8. Поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті. Поясніть, що ці люди насправді можуть бути не тими за кого вони себе видають.
9. Поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи про що читають – є правдою. Привчіть їх запитувати у вас, якщо вони в чомусь не впевнені.
10. Контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтровувати шкідливий вміст, визначити, на які сайти дитина заходить та що вона на них робить.
Неважливо, чи ваша дитина є новачком у використанні Інтернет ресурсів, чи є на даний момент досвідченим користувачем. Ви завжди маєте змогу допомогти вашій дитині розібратися у розумному використанні Інтернет- ресурсів.
Діти віком від: 4 до 6 років, 7 до 10 років, 11 до 17 років.
Вік від 4 до 6 років – на даному етапі діти мають змогу зануритись у віртуальний світ лише разом з дорослими. Батьки можуть показати дітям картинки, фото, використовувати веб-камери для спілкування з друзями та близькими. Хоча в цьому віці діти мало приділяють уваги Інтернету, онлайнові зображення і звуки можуть стимулювати уяву і розвивати фантазію. Батьки, а також старші брати і сестри, можуть виходити в Інтернет разом з маленькими дітьми для відвідування дитячих сайтів і ігор. Дорослі відіграють важливу роль у навчанні дітей безпечному використанню Інтернету.
1. Діти цього віку повинні виходити в Інтернет тільки під наглядом батьків.
2. Додайте сайти, які ви часто відвідуєте в список Обране, щоб створити для дітей особисте Інтернет- середовище.
3. Використовуйте розраховані для дітей пошукові машини з фільтрами інформації.
4. Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу.
5. Розкажіть дітям про конфіденційність. Якщо на сайті потрібне ім’я дитини, допоможіть придумати для нього псевдонім, який не розкриває ніякої особистої інформації.
6. Коли маленькі діти починають вивчати мережу Інтернет, інші члени сім’ї повинні бути для них прикладом.
7. Не дозволяйте дітям використовувати служби миттєвого обміну повідомленнями, електронною поштою, чатами чи дошками оголошень.
8. Привчіть дітей сповіщати вас у разі, якщо щось чи хтось погрожує чи хвилює вашу дитину.
Вік від 7 до 10 років – для дітей цього віку бажання зрозуміти, що вони можуть собі дозволити щось робити без дозволу дорослих є абсолютно нормальним. Перебуваючи в Інтернеті, дитина може спробувати відвідати сайти або поспілкуватися в чатах, дозвіл на які вона не отримала у батьків. Звіти про діяльність в Інтернеті від сервіса МК5 Premium чи інших служб можуть бути надзвичайно корисні на даному етапі. У дітей не буде відчуття, що батьки весь час відслідковують їх кроки в Інтернеті, однак дякуючи звітам дорослі будуть знати, які сайти відвідує їх дитина. Діти цього віку володіють сильним почуттям сім’ї. Вони тільки починають розвивати відчуття моральної та статевої індивідуальності і часто цікавляться життям дорослих. Ось ряд правил, що в певних ситуаціях захистять ваших дітей та допоможуть вам залишатися спокійними за їх безпеку.
1. Створіть список домашніх «правил Інтернету» за участю дітей.
2. Привчіть дітей відвідувати лише ті сайти, які ви їм дозволили.
3. Тримайте комп’ютери з підключенням до Інтернету в загальних кімнатах.
4. Використовуйте засоби блокування небажаного матеріалу або пошукові машини з фільтрами інформації.
5. Створіть сімейну електронну скриньку замість того, щоб дозволяти дітям мати власну.
6. Навчіть дітей радитись з вами перед розкриттям інформації через електронну пошту, чати, реєстраційні форми та особисті профілі.
7. Привчіть дітей не завантажувати програми, музику, фільми без вашого дозволу.
8. Використовуйте фільтри електронної пошти для блокування повідомлень від конкретних людей або тих, які містять певні слова та фрази.
9. Не дозволяйте дітям цього віку користуватися послугами миттєвого обміну повідомленнями.
10. Говоріть з дітьми про їх друзів в Інтернеті, про те, чим вони займаються, так немовби мова йде про їх друзів в реальному житті.
11. Поговоріть з дітьми про статеве життя, оскільки вони легко можуть наштовхнутися на порнографію в Інтернеті.
12. Привчіть дітей повідомляти вам про все, що їх турбує в мережі, чи у тому разі, коли їм хтось погрожує.
Вік від 11 до 17 років – в цьому віці діти вже знають, яка інформація розміщена в Інтернеті. І це цілком нормально, що вони забажають побачити, почути, прочитати. Доступ до небажаних матеріалів (наприклад, порнографічним матеріалам) легко можна заблокувати за допомогою сервіса MNS ParentalControl. Підлітковий вік — час швидких змін в житті. Хоча діти все ще дуже залежать від батьків, вони вже бажають певної свободи. В цьому віці діти використовують Інтернет для завантаження музики, фільмів, використовують електронну пошту, грають в онлайн ігри, використовують засоби миттєвого обміну інформацією. Мережева безпека підлітків – дуже важке завдання, оскільки вони частіше.
