Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Вчитель: Махортова Галина Пилипівна
Тема: Райнер Марія Рільке. Життєвий та творчий шлях Орфея ХХ століття. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії австрійського поета. «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось …».
Мета уроку: Ознайомити учнів із життям і творчістю австрійського поета Райнера Марії Рільке; розкрити зв'язок Рільке з Україною, прослідкувати синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії Рільке ;
- дослідити провідні мотиви лірики поета, осягнути рільківське трактування ідеї Бога та призначення митця і мистецтва;
- проаналізувати вірші «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось», розкрити образ Орфея як персоніфікації сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворює світ;
- розвивати уміння аналізу ліричного героя, виразного читання, уміння точно й лаконічно висловлювати думки, виділяти головне й другорядне;
- виховувати любов до поетичного слова, почуття прекрасного, підтримувати віру в переможну силу мистецтва;
Обладнання :портрет Р.М.Рільке, мультимедійні презентації, медіа – слайди, схема «Модернізм».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: творча лабораторія.
Теорія літератури: модернізм, авангардизм.
Очікувані результати: учень розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета; характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке як синтетичний , об’єднаний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії ( на матеріалі творів «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось…»); наводить приклади втілення в творах Р.М.Рільке мотивів: а) відчуження людини в
дегуманізованому світі; б) ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом; в) українських мотивів; виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке.
Епіграф: Не зводьте пам’ятників. Хай для слави троянда тут щороку розцвіта. Бо то Орфей …
Р.М.Рільке
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя
Сьогодні ми поговоримо про поета, який за місцем народження – чех, за мовою – німець. Цього поета називають австрійським, тому що його творчість розпочалася в Австро – Угорщині, але він був бажаний і знаний гість у Франції, Німеччині, Італії, Швеції, Бельгії, Голландії, Іспанії, Росії, Україні, Алжирі, Тунісі, Єгипті… А вічний спочинок його душа Громадянина Світу знайшла в Швейцарії.
Слайд 1. Тема уроку: : Райнер Марія Рільке. Життєвий та творчий шлях Орфея ХХ століття. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії австрійського поета. «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось…».
ІІІ. Робота над темою, метою, епіграфом уроку.
- Як би ви визначили мету нашого уроку?
Слайд 2. Мета уроку.
Як ви розумієте епіграф уроку?
Слайд 3. Проблемне питання
Ми живемо в матеріальному світі, але нами керують внутрішні духовні пориви. Що більше має на нас вплив – матеріальне чи духовне? І от питання «Що швидше здатне змінити світ на краще - матеріальне чи духовне?» ми спробуємо знайти сьогодні відповідь.
ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
Уявити поетичну спадщину ХХ століття без творчості австрійського поета Райнера Марії Рільке неможливо. Рільке здобув репутацію «Орфея ХХ століття». Його творчістю захоплювалися, намагалися осягнути і наслідували. Він навчав мудрості, красі, добру, навчав бачити незвичайне у реальному житті.
Рільке створив зразки новітньої філософської лірики, сягнувши вершин модерністської літератури. Його творчість ввібрала все різноманіття модерністських напрямів і течій свого часу.
Евристична бесіда
- Визначте поняття «модернізм». Назвіть його складові. СХЕМА.
(Модернізм – загальна назва нових літературно – мистецьких течій ХХ ст. нереалістичного спрямування, що виникли як заперечення традиційних форм. Реалістичні засоби, на їхню думку, застаріли і недостатньо переконливі, щоб передати душевний стан людини, що опинилася наодинці з проблемами у цьому жорстокому світі. Модернізм як мистецтво таїть у собі величезні можливості, вершиною його стає синтез музики, живопису, літератури.
Течії модернізму: символізм, імажизм, імпресіонізм, акмеїзм, неокласицизм, герметизм. У модернізмі були течії, що прагнули оновити художню систему. Ці течії одержали назву «авангардизм (передовий загін).
Найбільш поширені течії авангардизму – футуризм і сюрреалізм, а також експресіонізм і дадаїзм.
- У різні періоди творчості поезія Рільке перехрещувалася з модерністськими течіями, зокрема із символізмом, не зливаючись, проте, з жодною з них.
Дослідники наголошують, що Рільке вирізнявся широкими інтернаціональними інтересами й здатністю активно засвоювати та синтезувати набутки інших європейських літератур. Ми поринемо у метафоричний світ його поезії, спробуємо зрозуміти поета як особистість.
Слайд 4. «Портретна галерея»
- Перед вами портрети Рільке і його фотографії. Що ви можете сказати про нього, дивлячись на роботи різних художників? Яким ми бачимо поета? На перший погляд, Рільке на портретах зовсім різний . Його малювали люди, які його дуже любили. Це Леонід Пастернак, німецька художниця – експресіоністка Паула Модерсон- Беккер. Вони були справжніми його друзями.
Слайд 5. «Цитатна доріжка»
- Яким же пам’ятають поета його сучасники? Будь ласка , зачитаємо спогади сучасників про Рільке. Зверніть увагу, які спільні риси поета відзначають сучасники?
«А я пригадую його голубі очі. Коли він дивився на когось, його блакитні очі освітлювали з середини його зовсім непримітне обличчя, яке не дуже запам’ятовувалось. Можливо, тисячі людей пройшли повз цю молоду людину, не підозрюючи, що це поет, причому один із найвеличніших у нашому столітті». С. Цвейг
«Ніхто з поетів початку ХХ століття, мабуть, не жив тихіше, потаємніше, не примітніше, ніж Рільке. Але це не була навмисна самотність, тиша ніби сама поширювалась навколо нього…він цурався навіть своєї слави.
…Він дуже уважно слухав інших, але якщо починав говорити сам, то так тихо, що його гарний голос було ледве чутно. Він не міг терпіти брутальність, марнославство, фамільярність, будь-які прояви поклоніння. Там, де він був, ніби виникала очищена атмосфера».
С. Цвейг
«Твої чудові фотографи…знаєш, який ти на тій, що більша? У тебе прозорі очі, блакитно – прозорі – як у Аріадни…»
Марина Цвєтаєва
Бесіда
- Які ж спільні риси поета відзначають сучасники?
(Він був не тільки справжнім поетом, але і справжньою людиною у найвищому розумінні цих слів)
6. Слайд 6-15. Презентація «Життєвий шлях поета».Повідомлення учня.
- Яким ви уявили собі поета за цією розповіддю?
- Якими є провідні риси його характеру?
7. Розкажіть про перебування Рільке в Україні. Як це відбилося на його творчості?
Слайд 13- 26. Презентація «Рільке і Україна». Повідомлення учня.
- Райнер Марія Рільке звертається до різних культурних епох починаючи від античної. Згадаємо античність і ми.
8. Слайд 27. «Впізнай міфічного героя»
- За зображенням на слайді вгадайте міфічного героя.
(Аїд, Цербер, Еврідіка, Персефона, Орфей, Гермес)
- Ви добре пам’ятаєте міфи. Пригадаємо міф про Орфея та Еврідіку .
9. Слайд 28. Міф про Орфея і Еврідіку. Презентація. Повідомлення учня .
- Орфей, який став символом сили музики, мистецтва, кохання, надихнув Рільке на створення поезії «Орфей, Еврідіка, Гермес» восени 1904 року. Образ Орфея завжди приваблював австрійського поета. Історія кохання Орфея та Еврідіки - художньо переосмислена у поезії «Орфей, Еврідіка, Гермес», що вважається перлиною творчості поета.
10. Слайд 29. «Орфей, Еврідіка, Гермес». Виразне читання поезії.
11. Аналіз поезії ««Орфей, Еврідіка, Гермес».
- Яке враження справив на вас сонет?
- Яким настроєм сповнений вірш?
- Про що він? Стисло передайте сюжетну лінію вірша, якою ви її бачите.
(У вірші «Орфей, Еврідіка, Гермес» розповідається про спробу Орфея вивести із підземного царства свою кохану Еврідіку.Орфей ішов попереду, давши обіцянку ні в якому разі не обертатися назад. Він чув весь час , що позаду йдуть двоє : бог мандрівок і доручень Гермес і його кохана Еврідіка. Однак Орфей не витримав і обернувся).
Порівняйте вірш із міфом про Орфея. У чому головна відмінність вірша від міфу?
Рільке вибрав для свого твору лише заключну частину - розповідь про те, як Орфей припустився фатальної помилки. Якщо у міфі йдеться мова про силу кохання Орфея, то у вірші Рільке - про поразку Орфея: його почуття переконали богів, але не оживили Еврідіку.
Як поет зображує царство смерті, де перебувають душі померлих? Які кольори притаманні світу Аїда в поезії Рільке?
Символічно. Рільке показує дуже сумну картину потойбіччя, «душ копальня дивовижна», де «поміж корінням струміла кров, що до людей текла». Сліпий, великий,сірий став, який повиснув над власним дном, « урвисті скелі, і ліси безлюдні , і зведені над пусткою мости».
Які відчуття виникають від цього опису?
Відчуття трагізму, безмежного лиха.
Як зображує поет Еврідіку?
Це вже не та прекрасна жінка, яку оспівував у своїх піснях Орфей. Смерть накладає на неї страшне тавро - відбирає почуття і пам'ять. Душа жінки настільки відчужена і від коханого, і від земного життя, що у відповідь на слова Гермеса: «А він таки оглянувсь», вона безтямно запитує: «Хто?».
( Еврідіка ж просто не помітила його, адже смерть уже назавжди розлучила її душу з Орфеєм, душа її далеко від коханого і тому вона не розуміє слів Гермеса)
- Була вона здивована чи вражена, що Орфей озирнувся?
(Ні. Вона побувавши у потойбічному світі дуже змінилася : вона стала чутливою, тихою, покірною, по – жіночому мудрою. «вона уже не та білява жінка, оспівана колись в піснях поета, вона уже - не пахощі й не острів широкої постелі, бо уже не власність жодного мужчини»). Еврідіку полишили почуття, вона є холодною, мертвою:
Вона неначе стала при надії,
Не думала й про мужа , що простує
Попереду. Не думала й про шлях,
Що приведе її назад в життя.
Як ви розумієте слова Рільке про Еврідіку : «Вона - вже корінь»?
( Це означає, що душа Еврідіки вже не належала земному світу. Вона пішла у землю, як корінь). Але корінь - це не лише смерть, це і життя, бо тільки коріння дає деревам, рослинам жити. Рільке хотів мабуть сказати, що Еврідіка буде знову жити в пам'яті коханого, в його піснях. Еврідіка у Рільке – символ жіночності . Такою в уявленні поета і має бути жінка –«невпевнена,і ніжна, і терпляча».
Кохана дружина Орфея втрачена для нього назавжди: смерть полонила її душу.
Хоча вона й іде за ним, її пам'ять і кохання залишились у царстві тьми:
Вона в собі вся скупчилась, по смертям
Наповнена по вінця.
Як плід вбирає солодощі й тьму,
Вона ввібрала в себе смерть велику,
Таку нову, що й не збагнути їй.
Як поет передає душевні страждання героїв міфу?
Як ви гадаєте, чому ж Орфей не зміг повернути дружину?
Намагання Орфея оживити Еврідіку суперечить законам природи. Він намагався порушити порядок речей, згідно з яким життя людини рухається від народження до смерті, а померлі назавжди покидають царство живих.
Яким же буде новий спів Орфея?
Читачі ніби відчувають, що з’являться нові пісні Орфея про кохання до Еврідіки. Але це будуть вже сумні пісні, тужні, але прекрасні.
Висновок:
Поезія «Орфей, Еврідіка, Гермес» розкриває важливу проблему творчості Рільке — здатність митця мистецтвом одухотворювати світ, протистояти забуттю прекрасного,
вічного, життєдайного.
Остаточно проблему протистояння митця силам забуття Рільке не вирішує. Те, що в останніх рядках міститься такий багатозначний образ («невпевнена, і ніжна, і терпляча») ніби обіцяють нові пісні Орфея про кохання до Еврідіки, хай тужні, але прекрасні.
13. Слайд 30. «Ось дерево звелось...» Виразне читання поезії.
14. Аналіз поезії «Ось дерево звелось. О виростання!...»
- Яким постає перед нами Орфей? Орфей - це співець, який зачаровує своїм співом і рослин, і тварин. Тобто автор стверджує думку про здатність мистецтва духовно перетворювати світ.
Сонет починається із зображення дерева, а закінчується
зображенням храму. Як ви розумієте ці метафоричні образи?
Дерево - це життя людини. Це метафора духовної еволюції світу. Це зростання вгору, до духовного життя. Храм - це результат духовного зростання, це найвища духовна цінність. Це той духовний ідеал, до якого повинен прагнути кожен.
- Символами чого є темний ліс, звірі?
Темний ліс - це бездуховність, це щось жахливе, це світ, де немає гармонії і краси, немає злагоди і порозуміння між людьми. А звірі символізують людство, в якого відсутні духовні цінності. І повернути ці цінності може лише мистецтво, лише спів Орфея.
- Як ви гадаєте, який момент у сонеті є емоційною кульмінацією?
Емоційною кульмінацією вірша є момент слухання, прислухання, мовчання, коли весь світ і душа людини відкриваються назустріч прекрасному.
Орфей співає і весь світ навколо змінюється: починають рости дерева, а з лісу виходять звірі, щоб послухати його.
«І змовкло все, та плине крізь мовчання…»
І саме спів Орфея дає, народжує «новий початок, знак новий і рух».
Поет показує , що відбувається з тими , хто слухає його спів.
«Виходять звірі з лісової тиші, покинувши кубельця чи барліг; вони, либонь, зробилися тихіші не з остраху, не з хитрощів своїх, а з прислухання».
Вони змінилися, навколо все змінилося. Первісний хаос люті , де « крилась жадливість їхня хижа» зникає : «рев, скавчання, гам змаліли в їх серцях».
(Зміст життя людини полягає у стрімкому «гінкому зростанні».Його гілки – паростки душі, а силу і міць їм повинен дати поет).
- За допомогою якого образу – символу поет втілює думку про піднесеність душі?
(Храм , мистецтво, що здатне одухотворити людину , зробити її шляхетною).
- Коли Орфей може перестати бути Орфеєм?
( Поет має бути співцем прекрасного, як Орфей. Його мають слухати , наслідувати і захоплюватися його поезією.)
Поет – співець Орфей –це провідник людини до храму духовності.
- Як у творі утверджується величезна сила мистецтва ?
Орфей своїм співом запалює серця. Там, де з’являється Орфей, усе оживає, пробуджується віра, велика любов. У цьому сила і невмирущість мистецтва.
Мистецтво, як будівничий спів Орфея, здатне одухотворити світ, звести високий і міцний храм добра й краси. І дерево, і храм зростають на очах читача, щоб нагадати людині, що її життя може розвиватися не лише в горизонталі (скільки років прожито), але й у вертикалі – у духовному вимірі, а цей вимір безкінечний.
Мистецтво одухотворяє людину, робить її благороднішою, спонукає жити
по - новому: віднайти свій «новий початок, знак новий і рух». Поет сподівається на рятівну силу мистецтва, яке допоможе людям прозріти і побачити правильний шлях до Бога (а він в усьому живому, духовному).
Висновок:
Сонет сповнений символів і алегорій, які часто використовуються поетами. Ріст дерева, з якого починається рух перетворення , асоціюється з міфологічним світовим деревом, яке поєднує всі три світи і своїм віттям тягнеться до неба, до світу духовного.
Слайд 31. Українською мовою Рільке перекладали такі майстри поетичного слова: Дмитро Павличко, Василь Стус, Микола Лукаш, Павло Тичина, Микола Бажан, Леонід Первомайський та ін.
Уважно прочитайте, поміркуйте і прокоментуйте висловлювання українського поета, перекладача Рільке, який писав: «Перекладати Рільке дуже важко. Його поезії можуть трансформуватися тільки в дуже розвинені мови. Крім того, тема віршів поета кристалізується і змістовно, і ритмічно, і інтонаційно, і навіть фонічно…Перекладаючи Рільке мусиш гірко усвідомлювати, як багато губиться з його чарів, з його мудрості, з його доброти й ніжної людяності…».
(Перекласти твір з іншої мови , особливо коли це стосується шедеврів світової літератури , важко, потрібно не тільки добре знати цю іноземну мову, а й високу поетичну майстерність . Справжній майстер- перекладач не буде перекладати слово в слово і штучно вписувати їх у текст. Він повинен відчути і стиль письменника чи поета , його епоху і його бачення світу і зміст і ритм вірша , його інтонацію…)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
Сьогодні ми говорили про творчість поета-модерніста Орфея ХХ століття Р. М. Рільке.
Рільке зазначив: «Щоб творити, митець мусить "вмерти" для життя. Його покликання не жити, а бути посередником між світами».
А це і є суть модернової доби: синтез чуттєвого і духовного, швидкоплинного і вічного, буття і творчості.
Як бачимо, у Рільке кожен може взяти стільки, скільки спроможний, і те, що захоче. Рільке як поет досягнув вершини, яка не кожному скорилася. «Ти один сказав Богові щось нове», - писала Марина Цвєтаєва, віддаючи належне поетичному слову поета, його величній любові до мистецтва.
А розмову завершимо словами літературознавця О. Попова : «У Рільке є щось таке, чого не знайдеш ні в кого, дивний, суто рільківський образ: вічно зелений кущ у центрі всього, де час зупинився, вінок із гнучкого зілля, і кожна гілка — це хтось люблячий, а поети — квіти на цій неопалимій купині. Саме любов є тією силою, що робить людину безсмертною і довжить існування серця світу, попри весь трагізм життя, що його поет пізнав теж доволі. Все це дозволяє спокійніше дивитись і на наш час перетворень».
Слайд 32. «Займи позицію»
На основі того, що ми проаналізували, висловте свою думку з проблемного питання:«Що швидше здатне змінити світ на краще – матеріальне чи духовне?».
VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІІ. Слайд 33. Домашнє завдання.
- Розповідати про життєвий і творчий шлях Рільке.
- Виразно читати і аналізувати його вірші .
- Скласти сенкан «Рільке».
| 
