Перспективи розвитку та удосконалення методичної роботи в школі (доповідь на педраді жовтень 2014р.) - Мої файли - Методична скарбничка - Славгородська ЗОШ І - ІІІ ступенів

Головна | Мій профіль | Вихід
Меню сайту
Категорії розділу

Методична скарбничка

Головна » Файли » Мої файли

Перспективи розвитку та удосконалення методичної роботи в школі (доповідь на педраді жовтень 2014р.)
[ Викачати з сервера (21.7Kb) ] 19.06.2015, 10:07
Перспективи розвитку та удосконалення методичної роботи в школі (доповідь на педраді жовтень 2014р.) Методична робота – це досвід, практика, вміння організувати освітні послуги, виробити та продемонструвати нові форми і методи роботи з учителями, учнями та батьками. Вся система методичної роботи в школі відбувається згідно її плануванню на діагностичній основі. Вона дає можливість учителям навчатись самим і навчати учнів, а також спрямована на самореалізацію особистості вчителя. Методична робота – це система дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного медпрацівника, на розвиток творчого потенціалу всього колективу, на досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Нещодавно в закладі було проведено моніторингове дослідження стану готовності закладу до здійснення інноваційної діяльності. Адміністрація закладу використала потужний потенціал моніторингового дослідження для актуалізації потрібних змін в управлінні школою, формуванню інноваційної культури та компетентності педагогів. Через це моніторингове дослідження пройшов кожний учитель. Аналіз та узагальнення результатів опитування, аналіз роботи колег, дає можливість констатувати безперечні досягнення педколективу в упровадженні інновацій та висуває при цьому певні проблеми, пов’язані з не розумінням пріоритетів державної політики в оновленні філософії освіти. За анкетою №3 вивчалася компетентність учителів з більш загальних питань їх педагогічної діяльності. Зокрема, - вважають основними показниками педмайстерності: 1) компетентність і знання – 70% 2) професійну проникність (перцептивність) – 50% - виявляють найбільший інтерес у сфері: 1) інноваційна педагогічна діяльність – 90% - за сприянням в роботі оцінюють методичну роботу в школі переважно за напрямками: 1) опанування новими технологіями – 90% 2) удосконалення навичок аналізу власної роботи – 80% 3) оволодіння активними та інтерактивними навичками – 60% 4) розвитку навичок організації різних форм навчання – 40% - приваблює інноваційна діяльність: 1) бажанням поліпшити результати роботи – 90% 2) потребою в новизні, подоланні рутини – 60% - вважають запровадження інновацій як підвищення якості освіти 1) сприятливим безумовно – 90% - вибір нових технологій на уроці розуміють як особисте бажання вчителя – 90% - трактують інновацію як 1) запровадження нового (технічного засобу) – 80% 2) нововведення, яке забезпечує якісні зміни – 50% - до інноваційної педагогічної діяльності відносять: 1) новаторський педагогічний досвід – 50% 2) експериментально-дослідну роботу – 40% 3) пошукову роботу – 20% - джерелами інформації для наших вчителів переважно є: 1) друковані засоби масової інформації – 80% 2) Інтернет – 80% 3) курси підвищення кваліфікації – 70% 4) методоб’єднання, наради – 60% 5) семінари – 50% - факторами, що сприяють упровадженню інновацій називають: 1) шкільну методичну роботу – 90% 2) власну ініціатив у та бажання – 90% 3) курси підвищення кваліфікації – 70% 4) увагу зі сторони керівництва – 50% - перешкоджає впровадженню інновацій: 1) недостатня навчально-матеріальна база – 70% 2) внутрішні бар’єри: громіздка підготовка 50%, немає впевненості в користі – 40%, сумніви у власній спроможності – 40% - труднощами, які виникають в організації навчально-виховного процесу, вважають: 1) опанування нових методик оцінювання – 40% 2) складання авторських програм – 50% - причин опору нововведенням з боку вчителів 1) не бачать – 80% 2) не розуміють цілі… - 20% 3) невмотивовано відкинуті наробки, досвід – 20% - оцінюють результативність курсів підвищення кваліфікації за 5-бальною шкалою: 1) 4 б – 70% 2) 3 б – 20% 3) 2 б – 10%. Аналіз анкети №4, яка відображає рівень оволодіння нашими вчителями інтерактивними технологіями, показує Технології Володіють Володіють частково Не володіють Проектні 80% 20% Особистісно-орієнтовані 80% 20% ІКТ 60% 40% Інтерактивні 80% 20% Групове навчання 80% 20% Розвивальне навчання 30% 70% Діалогове навчання 40% 40% 20% Розвиток критичного мислення 10% 90% Використання опорних схем 10% 80% 10% Тренінгові 20% 40% 40% Модульно-блочне 60% 40% Оцінювання готовності вчителя до інноваційної діяльності в системі учитель-експерт, частіше за все співпадало. Зрозуміло, що найбільш вживаною стала оцінка (3б) достатнього рівня, як така, що практично не викликає питань, дає можливість зберегти добру міну при будь-якій погоді: не пасти задніх, але й не висовуватись «на свою голову». Не відкидаю розумну скромність та самокритичність колег, особливо в оцінці результативності, успішності учнів, бо саме цей критерій є найкращою ілюстрацією наших фахових умінь, розумінь і дій. Оцінка 0б – показник не проявляється зовсім; 1 б – рідко, критичний рівень; 2 б – задовільний; 4 б – оптимальний – (теж досить часто) В самооцінці 1б трапився двічі: особистісний компонент (креативність мислення), практичний (наявність публікацій на веб-сайтах). Параметр 2б дає чіткий сигнал адміністрації школи про необхідність колекційного втручання в управлінську та методичну діяльність, зокрема розв’язання певних психологічних проблем в особистісному формуванні учителя. До речі, особисто я вважаю, що сучасна освіта – це зміна світогляду вчителя. Хто б не вважав себе «метром в освіті», в ній був і залишається учитель. Саме від нас пересічних, але відданих справі учителів залежить рівень і розвиток освіти в Україні. При цьому слід розуміти, що новації в освіті в жодному разі не відкидають традиції та досвід і не лише десятиліть. І тільки освічений та розумний учитель шляхом апробації педагогічних технологій, форм і методів навчання (інтерактивних та не дуже) знайде для себе той рецепт. Який приведе до стійкого позитивного результату його діяльності, яка відображається успіхом його учнів. Повертаючись до «освіченого» задам думаю, риторичне питання чи хтось із присутніх після моніторингу ознайомився з невідомими або маловідомими йому технологіями навчання. У свій час, формуючи імідж навчального закладу, розвиваючи інноваційну культуру його ми з Вірою Іванівною часто віддавали перевагу вивченню та обговоренню сугубо теоретичних аспектів в управлінській та методичній діяльності, використовуючи в тому числі потенціал найбільш досвідчених вчителів школи (проводили педради за «круглим» столом, семінаром, тренінгом, презентацією). Все це дозволило в короткі строки значно підвищити фахову методичну освіту вчителів, сформувати команду однодумців, виявити педагогічний актив. Здоровий патріотизм та конкуренція дозволили колективу в найкоротший час освоїти ІКТ та проектну технологію – це я вважаю вищим пілотажем. Тому певні проблеми в самоосвіті які виявив моніторинг, можна подолати «в один клік». Бо компетентною людина може стати лише сама, своїми зусиллями, здобувши певні інформаційні ресурси для якоїсь діяльності, випробувавши різні моделі поведінки в її процесі та обравши з-поміж них ті, що найбільше відповідають її власній натурі. Існує багато методик навчання, його форм і методів, які відображаються у педтехнологіях. Немає жодного сенсу нав’язувати вчителю будь-яку з них, але рекомендувати тісно познайомитись з ними, апробувати у, що здалася перспективною і близькою, я вважаю своїм обов’язком, за потрібне, як завуча, так і досвідченої колеги. Дирекція школи переконана, що саме якісне і ефективне управління науково-методичною роботою в закладі забезпечує результативність навчально-виховного процесу, рейтинг школи в освітній системі. Серед функцій управління навчально-методичною роботою ми виділяємо організаційну, прогностичну (що дозволяє бути в авангарді розвитку), моделюючу (коли власні моделі та проекти впроваджуються і оновлюють зміст освіти), відновлювальну (коли регенеруються кращі традиції в освіті), коригуючи (особливо важлива в період реформ, системних та суттєвих змін), координуючу (що дає можливість подолання дублювання, змістовного паралелізму), пропагандистську (коли вміємо показати свої досягнення на семінарах, сайті школи, в газетній рубриці), контрольно-інформаційну (коли знаходимо баланс та відповідність результатів плановим та нормативним вимогам) і на кінець моя найулюбленіша компенсаторна (коли вивчаєш сам і доводиш до відома педагогів те, чого не було в процесі базової професійної освіти, а це – гуманізація школи, її науково-теоретична та практична українізація, державно-громадський характер управління, коротше інтелектуальне збагачення вчителів-патріотів в політології, соціології, екології, соціальній психології, українського законодавства і т.п. – все те, що відрізняє національну школу (від післярадянської), сприяє відродженню національної освіти, яка сформує нових українців, сприятиме нашій ментальності і культури, передбачає її достойне місце та місію в загальнолюдській цивілізації. Всі ці функції в своїй щоденній роботі з дітьми повинен використовувати кожний вчитель. А, взагалі, пам’ятаймо – мета сучасної освіти – просто навчити жити, працювати, спілкуватись й бути готовим до постійного навчання та вдосконалення власної особистості. Заступник директора з НВР Л.О. Загоскіна
Категорія: Мої файли | Додав: slawgorod
Переглядів: 148 | Завантажень: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Block title
Block content
Погода в Україні

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ